Ярослав Cемотюк

1930 – 2013

У вівторок, 29 жовтня 2013 року в лікарні у Торонто упокоївся на 82-му році життя світлої пам’яті Ярослав Семотюк. Панахида за спокій його душі була відслужена в четвер, 31 жовтня у похоронному заведенні Turner & Porter, 2357 Bloor St. W. о 7.30 год. вечора. Чин похорону відправив митрофорний протоієрей отець Богдан Сенцьо у катедральному храмі Святого Володимира в п’ятницю, 1 листопада. Поховали світлої пам’яті Ярослава Семотюка на цвинтарі Парк Лавн, біля його дружини Олени.

Світлої пам’яті Ярослав Семотюк народився в місті Заболотів, у Західній Україні, 14 серпня 1930 року. Під час Другої світової війни він опинився у Західній Німеччині. 1948 року з батьками прибув до Канади, поселившись у Вінніпезі, де 1956 року одружився з Оленою Коршун-Федоренко, донькою генерала Петлюрівської армії Петра Коршуна-Федоренка. Завдяки цій обставині він познайомився ближче з колом військових побратимів свого тестя, що й зацікавило його до збирання військових орденів, відзнак, грамот і нагород, а потім дійшло і до поштових марок, а далі було членство в Товаристві Українських Філателістів та Нумізматиків. Вершиною його зацікавлення була книга-альбом “Українські Військові Відзнаки і Нагороди”, яку він видав власним коштом, а потім книга перевидавалася ще декілька разів великим тиражем в Україні.

Незабаром після одруження молода пара переїхала до Торонто, де Ярослав очолив Об’єднання Демократичної Української Молоді Канади. Тоді, у 1950-ті роки, в Канаді діяльними були одумівські філії: в Торонто, Ошаві, Гамільтоні, Сент-Кетеринсі, Лондоні, Монреалі і Вінніпезі.

Як український патріот, світлої пам’яті Ярослав Семотюк своїм ідеалом життя вважав вірно служити українській громаді – 30 років він був членом Дирекції Товариства “Український Дім для Старших” (Товариства, яке опікується Пансіонами ім. Івана Франка в Торонто й Міссіссаґа), а з того 24 роки був головою Товариства. 1994 року світлої пам’яті Ярослав Семотюк супроводжував архів-музей відомого письменника Уласа Самчука, який було передано в Україну. Про ту подію широко говорили і писали ЗМІ в Україні, а канцелярія президента України запросила світлої пам’яті Ярослава Семотюка з дружиною Оленою на зустріч із президентом Леонідом Кучмою. Ту зустріч слід вважати вершиною визнання його як автора книги-альбому.

Підсумовуючи життєвий шлях світлої пам’яті Ярослава Семотюка, ми можемо сказати, що він недаремно прожив своє життя, яке повністю присвятив українській громаді аж до його хвороби, яка забрала його від нас.

Нехай канадська земля буде йому легкою! Вічна йому пам’ять!